Діти в яслах: норми і реальність

Як визначається кількість дітей в яслах

У групі в садочку — неважливо, державному чи приватному, або в яслах має перебувати певну кількість дітей на одного вихователя і знання про це важливо для батьків. Такі норми встановлені відповідними Санітарно-епідеміологічними вимогами до влаштування, утримання та організації режиму роботи в дошкільних установах. Реально прийняте кількість дітей в яслах, в принципі, має їм відповідати.

Норми і дійсність

На сьогоднішній день практично всі муніципальні підрозділи характеризуються нестачею місць у дошкільних установах, в зазначеному вище СанПіН є норми, присвячені проблемі кількісного формування груп в дитячих установах.

Відповідно до зазначених нормативами число дітей в дошкільній організації в групі загальної розвиваючої спрямованості визначається виходячи з груповий або ігровий площі.

В яслах на одну дитину має припадати не менше двох з половиною метрів, а в дошкільних — не менше двох метрів на одного малюка. Будь-які інші критерії формування груп в дитячих садах і яслах в цих нормах відсутні. Зазначений документ випущений в редакції від 04.02.2011 р а до цього часу групи наповнювалися абсолютно за іншими критеріями.

Раніше діти в ясла набиралися в певній кількості виходячи з їхнього віку. Так, максимальне число малюків від двох місяців до одного року в групі — 10 осіб, від року до трьох років — не більше 15. Якщо в групі були різновікові діти від двох місяців до трьох років, їх максимально допустиму кількість — не більше восьми осіб.

На день прийняття нових норм раніше встановлені ліміти заважали прийняти в дитячі сади всіх малюків, які потребували місцях у відповідних установах. Завдяки знову встановленим нормам бюджетні гроші економляться за рахунок відсутності будівництва нових садочків та ущільнення дітей в ясельних і дитсадівських групах відповідно до площі.

Небезпека нових норм

У деяких дитячих садах місце, призначене для спальні, позначають як ігрову кімнату, щоб прийняти більше малюків

В даний час питання про те, яка кількість дітей в групі належить на одного вихователя, на законодавчому рівні не регулюється ніяк, існує лише певний штатний розпис дитячого садка, а малюків можуть набирати скільки завгодно, якщо площа дозволяє.

Встановлені на державному рівні норми загрожують тим, що в деяких приватних і муніципальних дитячих садах починають «грати» з площею. Наприклад, навіщо дітлахам окрема спальна кімната? Адже вони цілком можуть спати на розкладних ліжках, а це простір буде обладнано як ігрове, на яке також будуть прийняті малюки. Таким чином, з повноцінною спальні і ігрової кімнати в дитячому саду виходить дві ігрові. Якщо таким чином обладнаний приватний дитячий садок, то батьки цілком можуть вибрати інший, благо зараз серед них є велика конкуренція. А ось що стосується муніципальних дитячих садків — вибору особливого немає, в результаті чого батьки змушені задовольнятися тим, що запропоновано, а в результаті страждають діти.

Природно, що відповідно до знову прийнятими нормами істотно погіршується і якість дошкільного виховання і освіти, про що законодавці навряд чи замислювалися. Число вихователів із збільшеною кількістю дітей ніхто збільшувати не буде, в результаті чого малюк в яслах не отримує повного обсягу уваги з боку педагогів.

Підвищена кількість дітей в яслах з точки зору педагогіки і психології позначається не тільки на їх змісті, а й на вихованні, психічному і фізичному здоров'ї. Неможливо уявити собі, щоб з двадцятьма п'ятьма малюками могли впоратися один вихователь і одна нянечка. З таким безліччю дітей навіть утрьох працювати складно.

Для порівняння, в деяких приватних дитячих садах, де є ясельні групи, на одного вихователя припадає не більше восьми дітей, і це дозволяє говорити, що кожен отримує достатній обсяг уваги. Тому і виходить, що приватні дитячі міні-садочки — це гідний конкурент і альтернатива державним установам, а ось куди віддати свою дитину на виховання — вирішувати тільки батькам.