Страшні болі в попереку — остеохондроз і радикуліт

Страшні болі в попереку — остеохондроз і радикуліт

Почну по порядку. 3 роки тому-березні 2009 року я захворіла, та так, що не змогла навіть повернутися на ліжку, а до туалету просто поповзом добиралася. Живу одна, доглядати за мною нікому. Страшні болі в попереку, нічого не допомагало — ні розтирання, ні магнітний поясок. Я знала, що у мене хронічне захворювання — остеохондроз, радикуліт — це не смертельно, я тому і лікувала себе своїми перевіреними, доступними засобами, як завжди.

Але в цей раз нічого не допомагало! Знайомі порадили все ж звернутися до медицини. «Камені в нирках теж дають такі ж поперекові болі», — пояснювали мені вони. І я, можна сказати, поповзла в платний медцентр, що був поруч з будинком. Зробила УЗД, виявилося, що в нирках букет каменів. Коли я звернулася в поліклініку, виявилося, що уролога не було, веліли прийти пізніше. Тоді я пішла до церкви. Молилася у ікони священномученику Пантелеймону, біля ікони Божої Матері «Цілителька», а після служби мене якась сила зупинила біля стін храму, коли почався дзвін. Я раптом згадала, що колись на Русі під час епідемій холери, чуми дзвін рятував жителів села від цих напастей. Згадавши це, я стояла, молилася і просила Господа мене, грішну, пробачити і допомогти, зцілити божественними звуками. Додому я йшла вже твердіше, біль відступила. Лікар в поліклініці так і не з'являвся, і я намагалася в церкві при дзвін вставати біля стін храму і молитися. Все під дзвін розходяться чинно по домівках, а я стою біля стін храму і молюся. І мені ставало краще і краще. Настав час, що я вже змогла роз'їжджати по Москві, щоб звернутися до інших медичних установ. Треба ж почати боротьбу з камінням (раптом знову буде напад). Перше моє відвідування було в діагностичний центр при лікарні Святителя Алексія, там пенсіонерів беруть без грошей і з будь-якого району Москви. Яке ж було моє
здивування, коли, зробивши УЗД, лікар не виявив ніяких каменів! Я не повірила своїм очам і вухам! Пішла, додатково зробила УЗД, і, на моє щастя, знову каменів не виявилося! І це всього за півроку — в березні букет каменів, а в вересні їх вже немає! Ні витрат на ліки, ні операції. Дивні діла Твої, Господи!

Кожну суботу, неділю я продовжую стояти біля стін храму і молитися під дзвін і помічаю: в Москві епідемія грипу, а я здорова. Ноги стали швидше рухатися. А тут зробила УЗД серця, лікар здивувався, що в моєму віці при такому серце можна в космос відправлятися. У вухах лікар виявив якусь дірку і дуже здивувався, що скарг немає на болі. Була катаракта, теж не розвивається. На щитовидці вузол раптом зіщулився, засох. Ось чудеса! Але це — Віра, Божественні звуки дзвону і молитва до Господа, нашого першого лікаря. Слава тобі, Господи! Гортаючи старі номери газети, мені попалася тільки єдина публікація про дзвін. У ній дзвонар писав, що всі хвороби його обходять стороною. Мій опьгг в тому підтвердження. Також пишу свою молитву при дзвін (після обов'язково Подячна молитва).

«В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Почуй мене, Гесподі! І якщо є Твоя воля, божественний звук дзвону зціли мої хвороби видимі і невидимі в тілі моєму, в утробі моїй, в крові, в кістках, очах, вухах. Освітлити пам'ять мою. Прошу почути молитву мою! Во здравіє моє — на славу Твою! Амінь. Алілуя. (3 рази)".